Головна » 2018 » Квітень » 26 »

26 квітня в Україні відзначають День Чорнобильської трагедії


08:43

26 квітня в Україні відзначають День Чорнобильської трагедії

8 грудня 2016 року Генеральна Асамблея ООН своєю резолюцією 71/125 проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам'яті про чорнобильську катастрофу (International Chernobyl Disaster Remembrance Day).

Генеральна Асамблея зазначила «відчуваються досі, три десятиліття потому, серйозні довготривалі наслідки чорнобильської катастрофи, а також зберігаються у зв'язку з цим потреби постраждалих місцевих громад і територій», і запропонувала «всім державам-членам, відповідним установам системи Організації Об'єднаних Націй та іншим міжнародним організаціям, а також громадянському суспільству відзначати цей день».

26 квітня 1986 року Чорнобильська АЕС — первісток атомної енергетики України — стала символом найбільшої в історії людства техногенної катастрофи.

Історія чорнобильської аварії

В результаті аварії на ЧАЕС був повністю зруйнований атомний реактор, в навколишнє середовище потрапили радіоактивні речовини, а хмара, яка утворилася рознесла їх по території України, Росії, Білорусії і ряду країн Європи, сталося радіоактивне зараження території загальною площею 207,5 тисячі квадратних кілометрів.

Зокрема, загальна площа радіаційного забруднення України склала 50 тисяч квадратних кілометрів у 12 областях. У групу ризику потрапили персонал ЧАЕС, учасники ліквідації наслідків аварії, евакуйовані люди і населення уражених територій. Майже 8,4 мільйони людей у Білорусі, Росії, Україні зазнали впливу радіації, сотні тисяч з них були евакуйовані з забруднених територій.

26 квітня 1986 р. о 1:23:44 за київським часом із інтервалом у дві секунди сталося два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської атомної електростанції. Це була найбільша в історії людства техногенна катастрофа.

Внаслідок вибуху та під час гасіння пожежі, що тривала 10 днів, загинула 31 людина, понад 200 було госпіталізовано. 28 героїв-пожежників на чолі з 23-річним лейтенантом Володимиром Правиком вже в першу годину після вибуху працювали на місці аварії. Більшість із цих молодих звитяжців загинули у вогні або померли внаслідок отримання високої дози опромінення.

600 000 ліквідаторів, які брали участь у гасінні пожеж і розчищенні території, отримали високі дози радіації. Лише за офіційними даними, радіоактивного опромінення зазнали близько 8 400 000 мешканців України, Білорусі та Росії.

Забруднено понад 155 000 кв. км території. Забруднено майже 52 000 кв. км сільськогосподарських угідь. Понад 404 000 людей назавжди залишили рідні домівки й були переселені в інші регіони. І мільйони людей вирішили залишитися в Зоні, під щоденним впливом радіації.

Тодішній уряд СРСР спромігся повідомити про трагедію лише наступного дня, коли у Швеції, на АЕС Форсмарк, виявили радіоактивні частинки, які «прилетіли» зі сходу СРСР, і за рівнем радіації визначили, що в Україні сталася аварія.

Чорнобильська АЕС, розташована за 100 км північніше Києва, була побудована в 1976 р. Вона мала чотири реактори, кожен із яких виробляв до тисячі мегават електроенегії.

Під вечір 25 квітня 1986 р. на 4-му реакторі було розпочато плановий технічний експеримент, у процесі якого знижено потужність реактора на 7% від норми. Водночас пристрої контролю були відключені. Реактор став працювати нестабільно, контролювати його роботу не було можливості, відновити штатний режим функціонування не вдалося.

Через перегрів реактора та накопичення значної кількості газів сталися два хімічних вибухи. Були зруйновані сталева та свинцева обшивки реактора, в повітря піднеслося понад 60 тон радіоактивних матеріалів - близько 520 радіонуклідів, небезпечних для природи і всього живого. Величезними зусиллями людей, із застосуванням 4 тисяч тон піску, свинця, бору, глини тільки через три тижні вдалося ізолювати реактор, однак він продовжував випромінювати радіацію.

Із 30-кілометрової зони довкола місця катастрофи було евакуйовано людей – усього понад 100 тисяч. Навіть від тих, кого евакуйовували, приховувалася правдива інформація, що ж сталося насправді, які обсяги та наслідки аварії для життя і здоров’я людей.

У постраждалих областях України, Білорусі, Росії не провадилися жодні заходи для захисту людей від радіації. Більше того, в самій столиці радянської України тодішні керманичі дали вказівку проводити першотравневі заходи.

Згодом Валентина Шевченко, на той час голова Президії Верховної Ради УРСР, розповідала: «…з Москви прийшла вказівка, що немає необхідності відкладати демонстрацію. Тож домовилися: людей виводити небагато і демонстрацію провести швидко. Але, як потім стало відомо, 30-го числа на 20-ту годину вечора вітер повернувся у бік Києва і в місті почав підніматися радіаційний фон…»

 

Цілі родини з дітьми йшли першотравневим Хрещатиком, гуляли вулицями й парками, а в повітрі «висіла» смертельна радіація. Трагедія сколихнула свідомість усіх українців. Власне, з цього, можна вважати, почався розпад СРСР.

До кінця 1986 р. четвертий реактор Чорнобильської АЕС накрили «саркофагом», що його збудували мобілізовані солдати й добровольці. Станція знову запрацювала. Однак у 1991 та 1996 роках на АЕС сталися дві великі аварії з пожежами, були зупинені спочатку другий, потім перший реактори. Останній, третій, зупинили у 2000 році. 15 грудня 2000 р. Чорнобильська АЕС як виробник електроенергії припинила своє функціонування.

Слід сказати, що до Чорнобильської трагедії аварія на ЧАЕС уже мала місце – 9 вересня 1982 р., на першому енергоблоці. Комісія, створена для розслідування причин аварії , зазначала, що «В районі села Чистогалівка, розташованого в Пд-Зх напрямку на відстані 5 кілометрів від АЕС, на ґрунті реєструються так звані «гарячі» частинки розміром 10÷20 мікрон, активність, яких коливається від 10-7÷10-9 кюрі, що перевищує допустимі норми в сотні разів», та наголошувала, що ці «гарячі частинки» вкрай небезпечні для всього живого, оскільки «пропалюють» організм і призводять до серйозних ускладнень – включно з летальним результатом. Однак населенню нічого не повідомили, а влада не винесла з цього попередження жодних уроків...

«Товариші! Тимчасово залишаючи своє житло, не забудьте, будь ласка, зачинити вікна, вимкнути електричні та газові прилади, перекрити водопровідні крани! Просимо зберігати спокій…» — офіційне оголошення, що бадьоро лунало з радіоприймачів тими чорними днями. Прості слова, на які й досі, через 32 роки, стискається серце…

 

 

КНП "Черкаський міський інформаційно-аналітичний центр медичної статистики та здоров'я ЧМР"

Переглядів: 42 | Додав: 123
Всього коментарів: 0