Головна » Статті » Поради лікаря

Формування вольової якості

Виховання дітей – процес непростий і тривалий у часі. Усі батьки хочуть бачити своїх дітей сильними, сміливими і витриманими людьми, з міцним характером і силою волі. Звідки беруться ці якості, що потрібно зробити, щоб виховати їх у дитини?

Воля — не вроджена якість людини. Людина не народжується з готовою сильною чи слабкою волею, вона не передається у спадковість. Здатність дитини до самоконтролю, сили волі, самоорганізації, контролю уваги, здатність «володіти» своїми емоціями, своєю поведінкою – усі ці виконавчі функції пов’язані з діяльністю лобної долі кори головного мозку. Впродовж усього дитинства та підліткового віку іде поступове біологічне дозрівання цих функцій. Тому «якість» цих функцій постійно зростає, що проявляється усе більшою здатністю людини керувати своєю поведінкою, почуттями, бажаннями; вирішувати складні ситуації, приймаючи продумані рішення, ставити цілі та вибудовувати план їхнього досягнення і відповідно втілювати такий план. Однак зрілість лобної кори є лише передумовою до розвитку самоконтролю – іншим вагомим фактором у його розвитку є соціальний та життєвий досвід людини (зокрема стиль виховання в родині), характер формування її особистості.

Часто доводиться спостерігати, що дітьми надміру опікуються в родині, намагаються захистити  від усіх проблем та труднощів, дитині не доводиться докладати жодних зусиль для того аби чогось досягти самостійно. Великі сумніви, що в майбутньому з неї виросте людина з міцним характером.

Виправдовуючи свої дії, деякі батьки говорять, що важко щось вимагати від малюка. А ось, коли він підросте, порозумнішає, тоді можна починати його виховувати. На жаль, це розповсюджена помилка у вихованні дітей. Вимагати від дитини, звісно, в межах її можливостей, можна і потрібно з самого раннього віку, з тієї миті, коли дитина починає розуміти мову, якою до неї звертаються і сама опановує її.

Мова йде про прості речі. Напевно, трапляється, коли ви щось заборонили своїй дитині, а потім здаєтесь і дозволяєте те, що заборонили, втомившись від істерик і ниття? А дитина, досягнувши свого, спробує зробити це і наступного разу і неважливо, що для цього знадобиться: сльози,  істерики, вередування.

Щоб виконати батьківську вказівку, наприклад, відкласти іграшку, щоб поїсти, або ж відмовитися від цукерки, щоб не перебити апетит, достатньо серйозне випробування. Так дитина вчиться терпіти, чекати здійснення свого бажання, долаючи себе. І це прояв волі, нехай в дитячому масштабі. З таких от дій і починається виховання характеру.

Як зазначалось вище, формування волі у дітей залежить від батьків, від виховання в родині. Передусім важливо встановити добре продуманий режим дня і розклад, щоб вони точно знали, що, як і коли вони мають робити: підніматися, їсти, гуляти, лягати спати, мити перед їдою руки, перед сном прибирати іграшки тощо. Все це привчає дитину до організованості і сприяє формуванню вольових якостей характеру.

Дуже важливо, щоб дорослі мали  спільні погляди на виховання дитини. Оскільки ніщо так не шкодить дитячій психіці як неузгодженість між батьками: батько забороняє, а мати це ж дозволяє. В таких ситуаціях у дитини розвивається хитрість, здатність маніпулювати батьками. Вона починає лавіювати  між дорослими, прагнучи обійти заборони і досягти бажаного.

Дорослим завжди слід бути щирими в стосунках з дитиною, завжди тримати слово. Адже часто буває так: щоб утішити дитину, їй багато обіцяють, - купити солодощі, іграшки, кудись повести тощо. Дитина перестає плакати і вередувати, очікуючи виконання обіцяного. Буває, що дорослі забувають про свої обіцянки, не виконують їх. В результаті дитина звикає не вірити батькам і сама привчається легко давати обіцянки, не виконуючи їх.

Потрібно поступово виховувати в дитини вміння володіти своїми бажаннями, вчити емоційній грамотності. З раннього віку потрібно поступово привчати дитину до самообслуговування (прибрати іграшки, одягнутися, роздягнутися), а також допомагати іншим (накрити на стіл, полити квіти тощо).

Нехай зроблене дитиною потребує дороблення чи перероблення, не жалкуйте свого часу та сил, оскільки в цих, навіть незграбних діях тренується активність, ініціатива дитини. Дорослі часто-густо намагаються зробити все за дитину, тим самим гальмуючи її самостійність і позбавляючи її інтересу та ініціативи.

Дитина росте, разом з нею повинні рости і вимоги батьків до неї. Відповідно, збільшується кількість можливостей для виховання вольових якостей у дитини, і батьки мають використовувати для цього будь-яку нагоду.

 

Висоцька Ірина Миколаївна – практичний психолог КЗ «Черкаська міська дитяча лікарня ЧМР»

Категорія: Поради лікаря | Додав: 123 (14.08.2018)
Переглядів: 22
Всього коментарів: 0