Головна » Статті » Поради лікаря

Небезпека «тихого полювання»

  Тихим полюванням або ще полюванням без пострілів називається збирання грибів, під час якого людина відпочиває тілом і душею. Але й воно може бути небезпечним: збираючи маслюки, лисички чи опеньки, люди наражаються на небезпеку, ризикуючи вкинути до кошика гриба-мутанта чи просто отруйного. Кожного року в Україні реєструються випадки отруєння грибами. Серед них – діти. Люди свідомо ризикують і власним життям, і життям своїх близьких, пригощаючи їх грибними стравами. Отож перед збиранням грибів не завадить хоча б теоретично ознайомитися з їх видами, навчитись відрізняти справжні від несправжніх, визначати отруйні. А ще – перші походи в ліс треба здійснювати в супроводі досвідчених грибників, хоча й вони не застраховані від помилок. Але їхня присутність зводить до мінімуму ризик потрапити в халепу.

Небезпечні місця

   Збирання грибів є справжнім мистецтвом, бо відрізнити їстівні гриби від отруйних можна лише в цілому комплексі їх зовнішніх ознак, найбільш популярних серед того чи іншого виду. Зазвичай люди збирають гриби де заманеться: вздовж залізничних колій, автомагістралей, поблизу промислових підприємств, звалищ сміття, складів, де збираються пестициди. Цього не можна робити, тому що вони просякнуті токсичними речовинами, вміст яких, трапляється, перевищує всі допустимі норми в десятки разів.

  Гриби двійники

Багато грибів, навіть білі гриби і підберезники, мають так званих двійників, змінюються в процесі мутації і їх важко розпізнати.

Слід чітко запам’ятати, що серед отруйних грибів є й такі, отрута яких діє повільно, тобто симптоми отруєння проявляються через 2-3 дні. Це, зокрема, зелений мухомор, або, як його ще називають – бліда поганка, що дуже схожа на печерицю і сироїжку.

Дехто для того, аби з’ясувати, чи серед зібраного урожаю є отруйні гриби, кидає в каструлю, де вони варяться, цибулину, вважаючи, що при їх наявності вона обов’язково потемніє. Це хибна думка. Особливу небезпеку становить так звана бліда поганка - найнебезпечніший із отруйних грибів, оскільки вона містить смертельну отруту – фалоїдин, який зберігає свою токсичність навіть після термічної обробки за температури 1000С. Ця отрута, потрапивши до організму людини, за 2-3 години майже повністю руйнує печінку й нирки, практично не залишаючи жертві шансів на одужання.

Правила приготування

  Для того, аби звести до мінімуму ризик стати жертвою «тихого полювання», вже приготовлені страви потрібно зберігати не більше 24-х годин в прохолодному місці і в емальованому посуді. Слід пам’ятати, що будь-які гриби дуже багаті на речовини, які важко засвоюються людським організмом. Тому при приготуванні їх потрібно кришити на дрібні шматочки, бо грибна клітковина не перетравлюється, заважаючи доступу харчових соків у шлунок. З цієї причини людям літнього віку слід відмовитись від страв, які містять багато грибів.

   Основні ознаки отруєння

   До основних ознак отруєння відносяться: сильний біль у животі, частий пронос, безперервне блювання. Гострий шлунково-кишковий розлад нерідко буває холероподібного характеру. Організм різко обезвожується, з’являється сильна спрага, головний біль, холодний липкий піт, температура тіла знижується до 36-350С. Пульс слабкий, різко падає артеріальний тиск, кінцівки холодні, ввалюються очі, з’являється жовтуха. Відбувається жирове переродження печінки, селезінки, серця, нирок. Свідомість же в більшості випадків може зберігатися аж до настання смерті. Смерть настає в результаті паралічу судинно-рухового центру.

  При отруєнні грибами (в тому числі блідою поганкою) слід негайно звертатися за медичною допомогою.

До приходу лікаря хворому треба очистити шлунок й кишківник (викликати штучно блювання й поставити клізму). До ніг й живота покласти грілку.

Людині, яка отруїлася грибами, ні в якому разі не можна давати алкогольні напої, так як спирт сприяє швидкому всмоктуванню грибної отрути.

Залишки грибів, рештки блювотних мас необхідно передати лікарю для дослідження.

Правила збирання

  Запорукою попередження грибних отруєнь, збереження свого та здоров’я своїх близьких може бути тільки детальне, до найменших дрібниць знання грибів: як їстівних так і отруйних.

Збирати й куштувати можна гриби, про які точно відомо, що вони їстівні, ті ж із них, які викликають бодай найменший сумнів, необхідно негайно викидати.

Забороняється збирати окремі частини грибів; збираючи пластинчасті гриби, особливо сироїжки, треба їх зрізувати з ніжкою, щоб упевнитись у відсутності на ній булавовидного потовщення на кінці, піхви на ньому та комірця навкруги верхньої частини ніжки. Серед пластинчастих їстівних грибів такий комірець мають тільки опеньки, печериці та гриб-парасолька строката.

Ніколи не куштуйте сирих грибів.

  Збираючи печериці, особливу увагу потрібно звертати на колір пластинок, який буває від рожево-білого до брунатно-коричневого.

У смертельно отруйної блідої поганки, схожої за зовнішнім виглядом на них, пластинки завжди білого кольору.

Збирайте лише молоді гриби і не кладіть до кошика старих, перестиглих, червивих, запліснявілих. Перестиглі гриби небезпечні тим, що в них, як і в усякому зіпсованому білковому продукті, виробляються токсичні речовини.

Але небезпечні і дуже молоді гриби, будова і забарвлення яких не носять чіткого характеру (ними можуть виявитись і схожі отруйні).

Збирати гриби можна тільки в екологічно чистих районах. Як відомо, гриби – «чемпіони» по всмоктуванню та накопиченню шкідливих речовин – радіонуклідів, шкідливих хімічних сполук, трупної отрути. Тому ті з них, які ростуть уздовж автошляхів, залізниць, біля хімічних підприємств, сільськогосподарських угідь, які обробляються отрутохімікатами, на скотомогильниках надзвичайно небезпечні.

Купувати гриби можна тільки на організованих ринках при наявності у продавця результатів лабораторних досліджень і дозволу на продаж.

Негайна кулінарна обробка

Принесені додому гриби, особливо зібрані дітьми, знову треба ретельно переглянути і упорядкувати за сортом.

Гриби потрібно переробляти кулінарним способом в той же день, коли вони збирались. В крайньому випадку їх можна пересипати сіллю і зберігати в холодильнику не довше, ніж до ранку наступного дня.

Для приготування грибів не можна використовувати чавунний, мідний, алюмінієвий та цинковий посуд (він створює з речовинами, що є в грибах, сполуки, які змінюють їх колір, зменшують вміст в грибах вітамінів і навіть можуть бути отруйними).

Найбільш придатним методом заготівлі в домашніх умовах є їх соління, сушіння, маринування.

Консервувати не варто

Консервувати гриби дома не слід, тому що їх неможливо зовсім відмити від землі та піску. Разом з останнім там можуть затриматися спори збудника ботулізму. Вони не гинуть при нагріванні до 1000С, а в домашніх умовах створити більш високу температуру неможливо. При герметичному закриванні банок металевими кришками створюються ідеальні умови для проростання цих спор. Тоді з’являється паличка, що виділяє токсин, згубна дія якого набагато сильніша всіх бактеріальних та хімічних препаратів.

Перед безпосередньою кулінарною обробкою грибів (приготуванням перших страв, смаженням) їх спочатку треба ретельно промити, кілька разів міняючи воду: відвар, не куштуючи, злити.

На відміну навіть від багатьох отруйних грибів, токсини яких під час кулінарної обробки руйнуються, отрута, що міститься в блідій поганці, не руйнується ні в результаті нагрівання, сушіння, ні під дією солі, оцту та інших чинників. Вона дуже довго може зберігатися у сухих, консервованих грибах.

Групи ризику

Найтяжче грибні отруєння переносять діти та люди похилого віку; відсоток смертельних випадків серед цих категорій населення найбільш високий. Дітям до 12-ти років краще грибів не давати зовсім.

Міфи про гриби

На сьогоднішній день не існує надійних способів визначення їстівних грибів. Твердження про те, що у відварі грибів, де є отруйні, чорніють вироби з срібла, набуває бурого кольору цибулина чи зубок часнику, що отруйних грибів не їдять комахи і слимаки, що всі гриби у молодому віці можна вживати без перестороги - помилкові.

При вивченні та засвоєнні грибної грамоти рекомендуємо користуватися відповідними атласами їстівних та отруйних грибів, таблицями, стендами, де виставлено їхні зразки, брошурами «визначниками», яких зараз випускається багато і які мають бути у кожній бібліотеці.

Не гріх порадитись із знавцями, бажано, щоб досвідчений грибник супроводжував кожну групу збирачів.

Тільки за таких умов «тихе полювання» не перетвориться в полювання на мінному полі.

 

Категорія: Поради лікаря | Додав: 123 (31.08.2017)
Переглядів: 12
Всього коментарів: 0