Головна » Статті » Поради лікаря

Захворювання щитовидної залози — жінки у зоні  уваги

Щитовидна залоза — маленький орган, розташований в передній частині шиї, перед трахеєю і позаду гортані. Щитовидна залоза виробляє два гормони — тироксин (T4) і трийодтиронін (T3), що регулюють обмін речовин в організмі (розщеплення їжі, що надходить в організм   та розподілу енергії). Роботу щитовидної залози регулює ще одна залоза — так звана пітуїтарна залоза, або гіпофіз, розташована біля основи головного мозку і продукуюча  тиреостимулюючий гормон.

Гормони, які виробляє щитовидна залоза, впливають на роботу практично всіх систем людського організму, регулюють споживання кисню, вироблення і розподіл енергії.

Відповідно, хвороби щитовидної залози помітно впливають на стан здоров’я людини в цілому. Якщо виробляється занадто мало гормонів, метаболізм (обмін речовин) сповільнюється, викликаючи апатію й інші симптоми. Якщо гормонів виробляється занадто багато, це призводить до нервозності і прискорення серцебиття.

Залежно від виду хвороби, симптоми захворювання щитовидної залози можуть радикально  різнитися.

Гіпертиреоз (Базедова хвороба)

Захворювання, пов’язане з підвищеною активністю щитовидної залози і надлишком вироблюваних нею гормонів,  при цьому прискорюється  обмін речовин (зустрічається у одного відсотка всіх жінок у віці від двадцяти до сорока років, які стикаються з гіпертиреозом набагато частіше чоловіків), а робота багатьох систем організму порушується. Одна з найпоширеніших форм гіпертиреозу — так звана базедова хвороба, аутоімунний розлад, при якому підвищена активність щитовидки пояснюється стимуляцією антитілами, виробленими імунною системою людини, та  який передається у спадок. Точна природа цієї генетичної аномалії невідома.

 У числі інших причин гіпертиреозу — утворення автономно функціонуючих тиреоїдних аденом і зловживання гормонозамісними препаратами. До основних симптомів цього захворювання належать:

  • Можливе збільшення залози, утворення зоба;
  • Опухлі, сльозаві, сверблячі очі;
  • Утруднення дихання;
  • Дратівливість, тривожність;
  • Різке зниження маси тіла;
  • Підвищене потовиділення, чутливість до спеки;
  • Слабкість в м’язах рук і ніг;
  • Прискорене серцебиття;
  • Діарея, порушення роботи кишківника;
  • Тремтіння;
  • Еректильна дисфункція у чоловіків;                                        
  • Порушення менструального циклу у жінок.       

 

Гіпотиреоз

Гіпотиреоз - дефіцит гормонів щитовидної залози, викликаний зниженням її  функції, при цьому спостерігається уповільнення обміну речовин  і, як наслідок, уповільнення роботи різних систем організму. Організм споживає менше кисню і виробляє менше енергії.

Гіпотиреоз ще називають "Мовчазним злодієм, що краде життя". Пов'язане це з тим, що в більшості випадків гіпотиреоз протікає без вираженої симптоматики, маскуючись під інші захворювання (ВСД, остеохондроз  тощо).

За статистикою, дефіцит гормонів щитовидної залози спостерігається у 10% всіх жінок. Чоловіки з цим захворюванням стикаються трохи рідше.

Основні  причини гіпотиреозу:

  • запалення щитовидної залози, що пошкодило більшу частину тканин органу — в результаті щитовидна залоза не здатна виробляти достатню кількість гормонів. Найпоширеніший приклад такого порушення функції щитовидної залози — аутоімунний тиреоїдит, або так званий тиреоїдит Хашимото, вид запалення щитовидної залози, викликаний імунною системою організму;
  • результат деяких медичних процедур (видалення частини або всієї щитовидної залози, руйнування клітин щитовидної залози в результаті лікування   радіоактивним йодом, що застосовують, зокрема, при утворенні зобу);
  • у дуже рідкісних випадках причиною гіпотиреозу стають новоутворення в гіпофізі, що блокують                                
  • вироблення тиреостимулюючого гормону. Як наслідок, щитовидна залоза не виробляє достатньої кількості гормонів для нормального функціонування систем організму.  

Симптоми гіпотиреозу                                 

  • Підвищена стомлюваність;
  • Уповільнене серцебиття;
  • Мязова слабкість,  млявість і повільність;
  • Збільшення маси тіла;
  • Грубе, сухе волосся;
  • Суха, бліда шкіра;
  • Випадання волосся;
  • Підвищена чутливість до холоду;
  • Болі в м’язах і суглобах,  погіршення рухливості деяких суглобів, особливо в плечах і стегнах;
  • Запори;
  • Напади депресії;
  • Підвищена дратівливість;
  • Втрата пам’яті,  порушення концентрації і уваги;
  • Незвично рясні і тривалі менструальні кровотечі (менорагія);
  • Проблеми з лібідо;
  • Збільшення щитовидної залози, утворення зоба;
  • Утруднення дихання;
  • Рання сивина.     
     

 Симптоми гіпотиреозу, індивідуальні і можуть змінюватись в залежності від ступеня розвитку захворювання, рівня гормонів щитовидної залози та інших факторів. У більшості людей спостерігається комбінація ряду симптомів, проте в деяких випадках гіпотиреоз може розвиватися безсимптомно.

 

 Потенційні наслідки гіпотиреозу

Щоб компенсувати дефіцит гормонів щитовидної залози, гіпофіз починає виробляти більше тиреостимулюючого гормону у спробі збільшити активність щитовидної залози. Постійно високий рівень тиреостимулюючого гормону може призвести до розростання щитовидної залози і формування зобу.

Без належного лікування симптоми гіпотиреозу зазвичай прогресують. У рідкісних випадках ускладнення можуть призвести до станів, що загрожують здоров’ю і життю людини — серйозної депресії, порушення функцій серця, коми.

У більшості випадків гіпотиреоз можна діагностувати за допомогою ряду простих аналізів крові. Це захворювання щитовидної залози легко піддається лікуванню, зазвичай вимагає прийому однієї таблетки  на день протягом короткого періоду часу. Гіпотиреоз лікується за допомогою спеціальних гормонозамісних препаратів, що компенсують дефіцит гормонів щитовидної залози.

Аутоімунний тиреоїдит або хвороба Хашімото —   захворювання,    при якому імунна система виробляє антитіла до клітин власної щитовидної залози, які ушкоджують її тканини. В результаті цього виникає запалення, яке часто призводить до зниження активності щитовидної залози та дефіциту гормонів — гіпотиреозу. Аутоімунний тиреоїдит переважно вражає жінок середнього віку, але зустрічається і у чоловіків у старшого віку, а також у дітей.

Причини

Чому починається цей процес, вченим поки невідомо. Деякі вчені припускають, що провокуючими факторами цього захворювання можуть бути віруси або бактерії, інші вважають, що причина криється в генетичних порушеннях. Імовірність розвитку аутоімунного тиреоїдиту підвищується при впливі  кількох факторів, включаючи спадковість, стать і вік. Найчастіше тиреоїдит Хашимото передається у спадок.

Симптоми

Аутоімунний тиреоїдит прогресує повільно, руйнуючи тканини щитовидної залози і викликаючи поступове зниження рівня тиреоїдних гормонів, але пацієнт може довго не помічати будь-яких симптомів цих змін. На більш пізніх стадіях розвитку, коли дефіцит гормонів стане суттєвим, можуть з’явитися   симптоми аутоімунного тиреоїдиту, що описані вище.:  

При відсутності лікування симптоми захворювання поступово стають все більш вираженими; іноді щитовидна залоза збільшується у розмірі — з’являється зоб. Крім того, у пацієнта можуть відзначатися проблеми з пам’яттю; він може незвично часто перебувати в пригніченому настрої.

Обов’язково зверніться до лікаря при появі симптомів аутоімунного тиреоїдиту. Чим раніше ви почнете лікування, тим нижчим буде ризик розвитку серйозних ускладнень цього захворювання.

 Ускладнення аутоімунного тиреоїдиту

  • Зоб. Постійна стимуляція щитовидної залози може призвести до її збільшення. Найпоширенішою причиною утворень зоба є гіпотиреоз — знижена активність щитовидної залози, що часто спостерігається при аутоімунному тиреоїдиті. Зазвичай зоб не заподіює особливого дискомфорту, але він являє собою істотний косметичний дефект і в деяких випадках утруднює ковтання і дихання.
  • Порушення роботи серця. Аутоімунний тиреоїдит пов’язаний з підвищеним ризиком розвитку хвороб серця. Це багато в чому обумовлено високим рівнем ліпопротеїдів низької щільності — так званого шкідливого холестерину. Рівень ліпопротеїдів в крові підвищується у зв’язку зі зниженою активність щитовидної залози. Без лікування аутоімунний тиреоїдит може призвести до збільшення серця і, в окремих випадках, до серцевої недостатності.
  • Проблеми з психічним здоров’ям -  нерідко розвивається депресія, і її симптоми з часом посилюються. Крім того, це порушення може призвести до зниження лібідо як у чоловіків, так і у жінок, і до уповільнення психічних процесів.
  • Мікседема — це рідкісний загрозливий для життя стан, який може розвинутися, якщо залишити аутоімунний тиреоїдит без лікування. Серед його симптомів: виражена непереносимість холоду, сонливість, глибока летаргія, втрата свідомості. При мікседемі потрібно негайно звернутися до лікаря і розпочати лікування.
  • Вроджені вади. У дітей жінок, які не лікували аутоімунний тиреоїдит, підвищений ризик розвитку вроджених вад (велика ймовірність відставання у розумовому розвитку, порушень роботи серця, нирок та головного мозку). Жінкам, які найближчим часом планують завагітніти, настійно рекомендують перевіряти роботу щитовидної залози.

 

Вузлові захворювання щитовидної залози:  

Зазвичай такі утворення абсолютно нешкідливі і до того ж дуже поширені — 90 -95 %  тиреоїдних вузлів безпечні для здоров’я людини.

Tиреоїдні вузли

Тиреоїдні вузли — тверді або наповнені рідиною, що утворюються в тканині щитовидної залози,  — досить поширене явище:   вони являють собою або наповнені рідиною кісти, що формують вузол в щитовидній залозі, або вузликові утворення в тканині залози. Майже половина всіх людей в певному віці стикається з тиреоїдними вузлами, однак у більшості випадків такі утворення занадто малі і тому непомітні. Лише в 5 % випадків тиреоїдні вузли розвиваються до помітних (близько одного сантиметра) розмірів і впливають на нормальний розмір щитовидної залози.

До утворення тиреоїдних вузлів в тканинах щитовидної залози можуть призвести найрізноманітніші чинники, з них   найпоширенішими є:

  • Дефіцит йоду.
  • Розростання нормальної тканини щитовидної залози.
  • Кіста щитовидної залози. Наповнене рідиною утворення (кіста) в тканинах щитовидної залози — це найчастіше результат виродження тиреоїдної аденоми.
  • Хронічне запалення щитовидної залози (тиреоїдит).

​​​​​​​

Багатовузловий зоб. Терміном «зоб» визначають будь-які види розростання щитовидної залози. Багатовузловий зоб складається з великої кількості тиреоїдних вузлів. Оскільки поява зоба може свідчити про різні захворювання, у тому числі і раку, при виявленні перших ознак розростання необхідно пройти медичний огляд. У більшості випадків зоб — симптом гіпертиреозу (порушення роботи гіпофіза, що призводить до надлишку тіреостимулюючого гормону) або гіпотиреозу, однак у деяких ситуаціях появу зоба можуть викликати інші чинники — наприклад, неправильне харчування, дефіцит йоду в організмі.

 

Терміном «нетоксичний зоб» позначають збільшення щитовидної залози, не пов’язане з надмірним виробленням гормонів щитовидної залози або розвитком злоякісних новоутворень. Під впливом деяких факторів щитовидна залоза може збільшитися в розмірах, що призводить до формування зобу - помітної пухлини в області розташування залози. Як правило, формування зобу відбувається повільно і поступово, інколи протягом декількох років.

Хоча теоретично формування зоба  безпечне для людського здоров’я, у більшості випадків рекомендується видалення зобу, який, розростаючись, може перетиснути трахею і викликати  характерні для зобу симптоми — утруднене дихання, ковтання, кашель, відчуття браку повітря і «закупореного» горла. Єдиний спосіб прибрати симптоми в таких випадках — видалення зоба хірургічним шляхом.    

 

Рак щитовидної залози - злоякісне новоутворення в тканинах щитовидки.  Хоча шанси розвитку раку щитовидної залози у результаті утворення злоякісних тиреоїдних вузлів дуже малі, в групу ризику входять люди молодші тридцяти років і старші шістдесяти років,   люди, що стикалися з радіаційним випромінюванням. Як правило, на ранніх стадіях розвитку рак не супроводжується появою виразних симптомів. Злоякісні утворення за розміром і виглядом практично не відрізняються від нешкідливих тиреоїдних вузлів, хоча і збільшуються в розмірах швидше. Одна з перших ознак раку щитовидної залози — великі і тверді тиреоїдні вузли, що викликають біль або відчуття дискомфорту,  вони розростаються і починають загрожувати життю людини.   

У деяких випадках вузлові захворювання щитовидної залози приводять до збільшення секреції тироксину, гормону, що виробляється щитовидною залозою. Підвищена продукція тироксину, в свою чергу, може призвести до деяких проблем зі здоров’ям: різкого зниження маси тіла, підвищеної нервозності і збудливості, порушення або почастішання серцебиття.

Найчастіше тиреоїдні вузли виявляються тільки в ході медичного огляду 

Коли потрібно звертатися до лікаря?

  • При  виявленні неприємних симптомів — характерних пухлин, утрудненні дихання або ковтання;
  • При  появі ознак та симптомів гіпертиреозу (вказані вище), який може стати наслідком вузлових захворювань щитовидної залози.

Лікування вузлових захворювань щитовидної залози залежить від типу розладу.

 

Підготувала  фельдшер із санітарної освіти КНП «Перша  Черкаська  міська лікарня» Черкаської міської ради         Семиліт Л.М. 

Категорія: Поради лікаря | Додав: 123 (23.04.2018)
Переглядів: 32
Всього коментарів: 0